Ми віримо, що шлюб встановлений Богом – Побут. 2:18,24.
Шлюб є союз між чоловіком і жінкою для взаємної допомоги та підтримки, для продовження роду людського та для спільного проходження життєвого шляху у коханні та злагоді, доки смерть не розлучить їх — Побут. 2:18; 1 Пет. 3:1-7; Еф. 5:22-33; 1 Кор. 7:38.
На підставі Святого Письма чоловік може мати лише одну дружину, а жінка – одного чоловіка – Мф. 19:4-6; 1 Кор. 6:16; 7:2.
У випадку смерті одного з подружжя Слово Боже не забороняє одружитися, але тільки в Господі — 1 Кор. 7:39.
Ми визнаємо, що розлучення неприпустиме, бо «що Бог поєднував, того людина нехай не розлучає… Я кажу вам: хто розлучиться з дружиною своєю не за перелюб і одружується з іншою, той перелюб діє; і одружений з розведеною перелюбом діє» — Мф. 19:6, 9. Однак у разі перелюбу чи зловмисного залишення сім’ї одним із подружжя розлучення та одруження невинної сторони може допускатися згідно з Словом Божим.
«Якщо невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра у разі не пов’язані; до світу покликав нас Господь» – 1 Кор. 7:15.
Шлюб, будучи Божим встановленням та цивільним актом, оформляється за законами країни, а в церкві отримує благословення через настанову в Слові Божому та молитву . 3:17; 1 Пет. 2:13.
Ми віримо, що діти в сім’ї є дорогоцінним Божим даром — Пс. 126:3. Батьки несуть відповідальність за духовне виховання своїх дітей – Кільк. 3:21; Вт. 6:4-9; Пс. 77:3-8; Мт. 18:6-7; Еф. 6:4.